На даний момент 49 гостей на сайті

Пошук на сайті

Пожертва на храм

Опитування

Оцініть наш сайт

Лічильник відвідин

СьогодніСьогодні14
ВчораВчора35
В цьому тижніВ цьому тижні14
В цьому місяціВ цьому місяці387
Загальні відвідиниЗагальні відвідини349078
Неділя, 14 жовтня 2018, 15:27
PDFДрукe-mail

Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії

Походження свята Покрова Пресвятої Богородиці

Побожні християни з сердечною любов’ю величають Пресвяту Діву й Богородицю Марію, Небесну Царицю, Володарку Божої ласки й заступницю всіх християн.
Вшановує Пресвяту Діву Марію й український народ. З того часу, як наш люд став навколішки перед Ісусом Христом, по всій нашій землі гомонить пісня слави й любови також і на честь Христової Матері Марії. Величаючи її, наш народ благає в неї опіки й заступництва в різних потребах цього земного життя. Ми так сердечно вшановуємо Пресвяту Богородицю, бо це зробив насамперед сам Бог. Ще світу не було, а вже Предвічний Господь вибрав Пресвяту Діву Марію на Матір Спасителя. Створив її чистою, обдарував надзвичайними ласками та вивищив понад усіх людей і ангелів, щоб Вона була першою після Бога. А що Господь від віків постановив, те в свій час сповнилося. Коли ж Бог так прославив Марію, чи не повинні й люди йти за Його почином і прикладом? Коли Пресвята Марія є для Бога наймилішою дочкою, для Божого сина найдорожчою Матір’ю, а для Святого Духа найкращою Святинею, чи ж не повинні й люди величати Пресвяту Діву та прославляти Її щирим серцем як першу після Бога?
Марія гідна найвищої прослави в Бозі, бо Вона — найсвятіша з усіх людей і всіх ангелів. Пречиста Діва не тільки не мала первородного гріха, але й жодного іншого ніколи не вчинила ні ділом, ні словом, ні думкою. Життя Марії — це сама святість, любов до Бога і всіх людей. Коли Мати Божа — найсвятіша з усіх людей і достойніша навіть від небесних Херувимів і Серафимів, то чи не повинні ми цю найдостойнішу особу любити і прославляти?
Але Марія не тільки Пресвята. Вона одночасно і найбільша наша Добродійка після Бога. Марія стала Матір’ю Божого Сина: породила Спасителя наших душ, щоб з його ласкою й поміччю ми були вічно щасливі. Тому треба найбільшу після Бога нашу Доброчинницю любити й величати кожного дня.
Необхідно пам’ятати, що Пресвята Діва Марія не лише породила нам Христа, йшла з ним на Голгофту, а й досі молиться за нас, виєднуючи в свого Сина Ісуса потрібні нам ласки та захоронюючи від лиха. Про це український народ співає так: “Ти за всіх молишся, Предобра... Ти грішників з тяжкої муки через свої руки спасаєш, не дай пропасти!” Свято Покрови Пресвятої Богородиці є славним засвідченням цієї безперервної доброчинності. Св. Церква установила його, щоб пригадувати і виявляти нам небесну поміч Божої Матері у скрутну для нас хвилину.
Коли 903 року Божого на Царгород напало вороже військо, греки в сердечному благанні звернулися до Пресвятої Богородиці за порятунком. Божа Мати вислухала гарячі молитви стривоженого народу і видимим способом подала їм свою опіку. У Влахернській церкві над Чорним морем з’явилася Божа Мати під час Литії в оточенні св. ангелів, пророків і апостолів та серед молитви розпростерла над благаючими її помочі людьми свій рантух-шаль на знак, що бере народ під свою опіку і захоронить його від нещастя. Побачили ту чудесну з’яву св. Андрій Юродивий та його учень Епіфаній, які молилися за захорону міста від ворожого нападу. Коли Божі слуги розповіли про це присутнім у церкві людям, вони з надією на опіку Божої Матері та повні радости розійшлися додому. Незабаром після тієї з’яви грецьке військо перемогло і прогнало наїзників. На пам’ятку про цю подію Царгородський патріарх установив свято Покрови Пресвятої Богородиці Марії, який ми перейняли від греків і досі святкуємо його.
Тож робім завжди так, як Бог і люди. Коли Господь так полюбив і прославив Пресвяту Діву Марію, то й ми веселімо серце Непорочної Діви своєю сердечною любов’ю й прославою. Якщо люди щиро величають Пресвяту Богородицю та просять у Неї всякої помочі та опіки, то й ми звертаймось до Неї у своїх власних, родинних, національних, загальноцерковних і вселюдських потребах та кожного дня молитвою благаймо в Небесної Матері ласки для дочасного й вічного щастя.
 
Неділя, 30 вересня 2018, 10:07
PDFДрукe-mail
Рейтинг Користувача: / 2
НайгіршеНайкраще 
_
_
Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього

«Величаємо Тебе Життєдавче Христе і шануємо Хрест Твій Святий, ним же нас спас від неволі ворожої».
Римські імператори-язичники намагалися повністю знищити в людстві спогади про священні місця, де постраждав за людей і воскрес Господь наш Ісус Христос. Імператор Адріан наказав засипати землею Голгофу і Гроб Господній і на штучному пагорбі поставити капище язичницької богині Венери і статую Юпітера. На це місце збиралися язичники й робили ідольські жертвоприносини. Проте через 300 років Промислом Божим великі християнські святині - Труна Господня і Животворчий Хрест були знову знайдені християнами і відкриті для поклоніння. Це відбулося при рівноапостольному імператорові Костянтині Великому, першому з римських імператорів, котрий припинив гоніння на християн.
   
Субота, 22 вересня 2018, 12:51
PDFДрукe-mail
Рейтинг Користувача: / 3
НайгіршеНайкраще 
_
____
Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.

21 вересня Свята Православна Церква святкує одне з дванадесятих свят, що стоїть на початку нашого церковного року – це празник Різдва Пресвятої Богородиці. Цей день є радісний, бо це день народження Божої Матері – Владичиці неба й землі. Він важливий, бо підкреслює велику правду святої віри про Богоматеринство Пречистої Діви Марії. На велике значення цього празника вказує і його велична назва в наших Богослужебних книгах: «Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії»
   
Субота, 22 вересня 2018, 12:48
PDFДрукe-mail
11 вересня - Церква вшановує пам'ять усікновення чесної глави Іоана Хрестителя
_
Пам’ять про усікновення чесної голови св. Івана Христителя вшановують 11 вересня. Про цю подію говорить Біблія. Вшановуючи пам’ять Івана Предтечі, вірні у цей день дотримуються строгого посту.
Про мученицьку смерть Івана Предтечі детально розповідається в Євангелії від Марка (6, 14-30). Іван Хреститель осуджував царя Ірода за те, що той жив із дружиною свого рідного брата – Іродіадою. Відтак жінка захотіла помститися Іванові і таким чином приховати свій ганебний вчинок. Одного разу, коли Ірод святкував свій день народження, для нього танцювала танець донька Іродіади – Соломея. Цей танець дуже сподобався Іродові і він пообіцяв дівчині, що виконає будь-яке її бажання. Дівчина, за намовою матері, попросила відсікти Іванові Хрестителю голову. Ірод не відмовив, і голова Івана була відтята.
Згідно з переказами, поминати день усікновення голови Предтечі Господнього Івана почали ще його учні. Але традиція празника та його поширення остаточно сформувалися в V ст. Зокрема це свято згадується у вірменському перекладі Лекціонарію, який відображає практику єрусалимського богослужіння в V ст.
Усікновення голови Івана Хрестителя, за переказами, відбулося 32 року після Різдва Христового, та точна дата цієї події невідома.
   
Неділя, 02 вересня 2018, 12:12
PDFДрукe-mail

 

Успіння Пресвятої Богородиці
_
_
Християнське свято, останнє у річному колі великих свят. Присвячене події закінчення земного життя Пресвятої Богородиці. Святкується 15(28) серпня. У Православній Церкві – Богородичне двонадесяте свято.

Історія свята

Найбільш ранні пам'ятки, які дійшли до нас, і які оповідають про кончину Богоматері, датуються IV ст. і містять різні дані про те, де, як і як довго жила Пресвята Діва після закінчення земного життя Спасителя. Неоднакові також розповіді про кончину і поховання Богородиці. Однак в більшості своїй ці тексти сходяться на тому, що Пресвята Діва Марія була тілесно взята із землі на небо.
   
Субота, 18 серпня 2018, 23:46
PDFДрукe-mail
19 серпня - Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

Свято Преображення Христового пов'язаний з подіями земного життя Ісуса Христа про які розповідають Євангелія від Матвія 17:1-9, Марка 9:2-9 і Луки 9:28-37.
Незадовго перед Своїми стражданнями і смертю для затвердження у вірі Своїх учнів Ісус Христос зволив тілесно, видимо явити їм Славу Свого Божества і через те показав їм, що Його страждання і смерть будуть вільні, і що Він є Той Самий Спаситель Ізраїлю, що Він був обіцяний пророками. Він звів трьох апостолів - Петра, Якова та Іоанна на гору Фавор і зробив їх свідками Свого Преображення: коли Господь молився, обличчя Його засяло, як сонце, і одяг став білим, як сніг. Але не світло видимого сонця осяває Христа, а світло Божества нестворене, невимовне. Побачивши Христа у славі, Його учні попадали долілиць в побожному страху.
З преображеним Христом розмовляли два старозавітних пророка - Мойсей і Ілля, котрі з'явилися до Нього у славі. Для всього єврейського народу явлення двох найавторитетніших старозавітних праведників і ревнителів слави Божої було свідченням Божественної природи Христа, спростовувало чутки, що ходили на той час, ніби Ісус Христос є пророк Ілля та й показало, що Христос дійсно є обіцяний Месія. Чудо полягало і в тому, що апостоли побачили не фізичне, а нетварне світло Боголюдини Христа. Бесіда пророків Мойсея та Іллі з Христом повинна була підбадьорити апостолів і зміцнити їхню віру в Христа через майбутні хресні страждання Спасителя. Апостоли думали про страждання свого Вчителя, як про Його приниження та ганьбу, пророки ж називали це славою, яку Він має намір показати в Єрусалимі.
   

Більше статтей...

Сторінка 1 з 2

<< Початок < Попередня 1 2 Наступна > Кінець >>