На даний момент 91 гостей на сайті

Пошук на сайті

Пожертва на храм

Опитування

Оцініть наш сайт

Лічильник відвідин

СьогодніСьогодні63
ВчораВчора46
В цьому тижніВ цьому тижні310
В цьому місяціВ цьому місяці468
Загальні відвідиниЗагальні відвідини346359
e-mail
Рейтинг Користувача: / 9
НайгіршеНайкраще 

День Святої Трійці , П'ятдесятниця

На десятий день після Вознесіння церква святкує Зішесття Святого Духа на апостолів. Цей празник називається також Днем Святої П’ятидесятниці, або ж Трійцею.

П’ятидесятницею він іменується тому, що подія, тут згадувана, сталася на п’ятдесятий день після воскресіння Христового – Пасхи. Як ми знаємо з Писання, упродовж сорока днів по воскресінню Господь Ісус Христос являвся учням Своїм і повчав їх. В самий же день вознесіння – дав наказ апостолам, щоб не відходили вони з Єрусалиму, а чекали обітниці Божої, «що про неї, – казав, – ви чули від Мене. Іван бо водою хрестив, ви ж охрещені будете Духом Святим через кілька тих днів...» І тоді ж, на сороковий день, сталося славне вознесіння Господа на небо на очах усіх учнів Його.

Дотримуючись наказу Божого, апостоли залишилися в Єрусалимі в очікуванні даної їм обітниці. І ось настав десятий день після вознесіння. У євреїв тоді було велике свято П’ятидесятниці в пам’ять Синайського законодавства. Усі апостоли з Богородицею та іншими учнями разом знаходилися в одній світлиці у Єрусалимі. Була третя година дня за єврейським ліком (за нашим – дев’ята година ранку). Євангеліст Лука у книзі «Діяння святих апостолів» так змальовує подальші події:
Раптом «...нагло зчинився шум із Неба, ніби буря раптово зірвалася і переповнила увесь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немовби огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.
Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом. А коли оцей гомін зчинився – зібралося безліч народу, та й дивувалися, бо кожен з них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!.. Усі ж побентежилися та й дивувалися, та й казали один до одного: «Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять? Як же кожен з нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?.. – усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!»
І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: «Що ж то статися має?..» (див. Діяння, 2 розділ, 1–13 вірші).
Це був 34-й рік по різдві Христовім. Таким був початок проповідування Євангелії і, фактично, початок діяльності новозавітної церкви Божої, – початок благовіствування через святих апостолів перше в Юдеї, а потім і в усьому світі.
Зішесття Святого Духа на апостолів відзначається як одне з дванадцяти найбільших церковних свят, і має назву також Дня Святої Трійці. Трійцею воно зветься тому, що саме в цей день відкрилася світові уся повнота дії Пресвятої Трійці, і люди навчились поклонятися й прославляти три лиця (грецькою – «іпостасі») Єдиного Божества: Отця, Сина, Святого Духа. Бог Отець послав Сина на землю; Син явив нам шлях до Отця – дорогу смирення, настановив нас любити Бога і ближніх, постраждав на хресті за наші гріхи, воскрес і вознісся на небо, обіцяючи учням послати Духа Святого, Утішителя; і тепер Цей Утішитель зійшов на учнів, і наповнює засновану Христом Церкву.
У чому полягає духовна символіка дня П’ятидесятниці? Це зішесття має статися у серці кожного християнина як акт довершеності Божого спасіння.
В Пресвятій Трійці проявляється уся повнота благодаті Господньої, що подається людині через хрещення, тобто через повне занурення (церковнослов’янською «хрещення» – грецькою «баптисма» – українською «повне занурення») в слово, віру й благодать Божу в Ім’я Отця, Сина, Святого Духа.
Коли ми приймаємо Бога Господом (володарем, господарем) свого життя – повністю занурюємося у віру, що від слухання слова Божого, ставимо Отця Небесного на перше місце у своєму житті, цілковито покладаємося, віддаємося на волю Божу – то ми, таким чином, духовно хрестимось в Ім’я Отця. Але цього мало. Необхідно хреститись – інакше кажучи, повністю зануритись – і в Ім’я Сина, себто восиновити, реалізувати у своїй плоті, в своєму житті цю віру смиренну, що чинна любов’ю; принести конкретні плоди її, бо ж «віра без діл – мертва». І на завершення заповітне хрещення це має відбутися в Ім’я Духа Святого – як одухотворення віри, як занурення у благодать духовного містичного досвіду, як оспівування і розповсюдження її навколо себе.
В цьому суть явлення Трійці одноістотної і нероздільної в людині: увірувати, втілити віру в своєму житті, і так здобути силу Духа Святого, духовну енергію Божу. І отримати таким чином життя вічне, прийшовши дорогою праведності до миру й радості у Дусі Святім, до небесного Божого царства, що постало воно в Силі. В цьому – духовна суть свята Трійці.
Перший день П’ятидесятниці, неділю, церква присвячує переважно на славу усієї Пресвятої Тройці, і цей день в народі називається Троїцьким Днем. Другий же, понеділок – на похвалу Духа Святого, від чого й зветься він Духовим Днем.
На свято прийнято прикрашати храми й власні домівки зеленню – ароматною лепехою, квітами, віттям дерев. Під час же богослужіння вірні стоять у церкві з квітами у руках, висловлюючи тим самим радість і вдячність Богові за духовне наше життя. Квіти та зелень – символ життя – є свідченням визнання та прославлення життєдайної сили Животворчого Духа.
Згідно з наукою про богослужіння, літургикою, свято П’ятидесятниці встановлене самими апостолами. Після зішестя Святого Духа вони щорічно відзначали його і заповідали згадувати усім християнам. Уже в Постановах Апостольських є пряма заповідь празнувати Святу П’ятидесятницю.
Тропар свята звучить так: «Благословенний Ти, Христе Боже наш, що рибаків премудрими явив, пославши їм Духа Святого, і ними весь світ уловив. Людинолюбче, слава Тобі!»