На даний момент 4 гостей на сайті

Пошук на сайті

Пожертва на храм

Опитування

Оцініть наш сайт

Лічильник відвідин

СьогодніСьогодні14
ВчораВчора103
В цьому тижніВ цьому тижні456
В цьому місяціВ цьому місяці714
Загальні відвідиниЗагальні відвідини350490
ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОР­ЧОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОР­ЧОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

e-mail
Рейтинг Користувача: / 2
НайгіршеНайкраще 
Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього

«Величаємо Тебе Життєдавче Христе і шануємо Хрест Твій Святий, ним же нас спас від неволі ворожої».
Римські імператори-язичники намагалися повністю знищити в людстві спогади про священні місця, де постраждав за людей і воскрес Господь наш Ісус Христос. Імператор Адріан наказав засипати землею Голгофу і Гроб Господній і на штучному пагорбі поставити капище язичницької богині Венери і статую Юпітера. На це місце збиралися язичники й робили ідольські жертвоприносини. Проте через 300 років Промислом Божим великі християнські святині - Труна Господня і Животворчий Хрест були знову знайдені християнами і відкриті для поклоніння. Це відбулося при рівноапостольному імператорові Костянтині Великому, першому з римських імператорів, котрий припинив гоніння на християн.
Святий рівноапостольний Костянтин Великий після перемоги в 312 році над Максентієм, правителем Західної частини Римської імперії, і над Лікінією, правителем Східної її частини, в 323 році став єдинодержавним правителем величезної Римської імперії. У 313 році він видав так званий Міланський едикт, за яким була узаконена християнська релігія і гоніння на християн в Західній половині імперії припинилися. Правитель Лікіній, хоча і підписав на догоду Костянтину Міланський едикт, однак фактично продовжував гоніння на християн. Тільки після його остаточної поразки і на Східну частину імперії поширився указ 313 року про віротерпимість. Рівноапостольний імператор Костянтин, котрий сприянням Божим виборов у трьох війнах перемогу над ворогами, бачив на небі Боже знамення - Хрест із написом «Цим переможеш». Гаряче бажаючи відшукати Хрест, на якому був розіп'ятий Господь наш Ісус Христос, рівноапостольний Костянтин направив у Єрусалим свою матір, благочестиву царицю Олену, забезпечивши її листом до Патріарха Єрусалимського Макарія. Хоча свята цариця Олена до цього часу була вже в похилому віці, вона з натхненням взялася за виконання доручення.
Язичницькі капища й ідольські статуї, що наповнювали Єрусалим, цариця повеліла знищити. Розшукуючи Животворчий Хрест, вона розпитувала християн та іудеїв, але довгий час її пошуки залишалися безуспішними. Нарешті, їй вказали на одного старого єврея на ім'я Іуда, який повідомив, що Хрест заритий там, де стоїть капище Венери. Капище зруйнували і, здійснивши молитву, почали копати землю. Незабаром були виявлені Труна Господня і неподалік від нього три хрести та дощечка з написом, зробленим за наказом Пілата, і чотири цвяхи, що пронизали тіло Господа. Щоб дізнатися, на якому з трьох хрестів був розп'ятий Спаситель, Патріарх Макарій по черзі поклав хрести на небіжчика. Коли був покладений Хрест Господній, мрець ожив. Побачивши воскреслого, всі переконалися, що знайдено Животворчий Хрест. Християни, в незліченній кількості прийшли поклонитися Святому Хресту, просили святителя Макарія підняти, воздвигнути Хрест, щоб всі могли, хоча здалеку, благоговійно споглядати Його. Тоді Патріарх і інші духовні особи почали високо піднімати Святий Хрест, а народ, волаючи: «Господи, помилуй», благоговійно поклонявся Чесному Древу. Ця урочиста подія відбулася в 326 році.
При здобутті Животворчого Хреста здійснилося і інше диво: важко хвора жінка, при осінення її Святим Хрестом, відразу зцілилася
Старець Іуда та інші юдеї увірували в Христа і прийняли святе Хрещення. Іуда отримав ім'я Киріак і згодом був висвячений на єпископа Єрусалимського. У царювання Юліана Відступника він прийняв мученицьку смерть за Христа. Свята цариця Олена ознаменувала місця, пов'язані із земним життям Спасителя, встановленням більше 80 храмів, споруджених у Віфлеємі - місці Різдва Христового, на горі Оливній, звідки Господь вознісся на небо, в Гефсиманії, де Спаситель молився перед Своїми стражданнями і де була похована Божа Матір після успіння. До Константинополя свята Олена привезла з собою частину Животворчого Древа й цвяхи. Рівноапостольний імператор Костянтин повелів спорудити в Єрусалимі величний храм на честь Воскресіння Христового, що включав у себе і Гріб Господній, і Голгофу. Храм будувався близько 10 років. Свята Олена не дожила до освячення храму, вона померла в 327 році. Храм був освячений 13 вересня 335 року. На наступний день, 14 вересня (за старим стилем та 27 вересня за новим), встановлено було святкувати Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста.
У цей день згадується ще одна подія, пов'язане з Хрестом Господнім, - його повернення з Персії після 14-річного полону назад до Єрусалиму. У царювання Візантійського імператора Фоки перський цар Госпроз II у війні проти греків розбив грецьке військо, розграбував Єрусалим і відвіз в полон Животворчий Хрест Господній, і Святого Патріарха Захарія. Хрест пробув у Персії 14 років і лише за імператора Іраклія, який з допомогою Божою переміг Хозроя і уклав мир з сином останнього, Сіроесом, християнам була повернена їх святиня - Хрест Господній. З великим торжеством Животворчий Хрест був принесений в Єрусалим. Імператор Іраклій в царському вінці і порфірі поніс Хрест Христовий в храм Воскресіння. Поруч з царем йшов Патріарх Захарія. У воріт, якими піднімалися на Голгофу, імператор раптово зупинився і не міг рушити далі. Святіший Патріарх пояснив цареві, що йому перепиняє шлях Ангел Господній, бо Той, Хто ніс на Голгофу Хрест для спокутування світу від гріхів, здійснив свій Хресний шлях в неславному вигляді. Тоді Іраклій, знявши вінець і порфіру, надів простий одяг і безперешкодно вніс Хрест Христовий в храм.
У слові на Воздвиження Хреста святий Андрій Критський каже: «Хрест споруджується, і всі вірні сходяться, Хрест споруджується, і град торжествує, і народи здійснюють святкування».
«Спаси Господи, людей твоїх і благослови насліддя Твоє, перемогу побожному народові на супротивників подай і хрестом Твоїм охороняй нас – оселю твою.»


Воздвиження Чесного і Животворчого
Хреста Господнього