На даний момент 10 гостей на сайті

Пошук на сайті

Пожертва на храм

Опитування

Оцініть наш сайт

Лічильник відвідин

СьогодніСьогодні12
ВчораВчора33
В цьому тижніВ цьому тижні45
В цьому місяціВ цьому місяці667
Загальні відвідиниЗагальні відвідини349358
Історія Храму

Історія Храму

e-mail
Рейтинг Користувача: / 7
НайгіршеНайкраще 

Церква Святої Трійці у Судовій Вишні

Перша письмова згадка про церкву Святої Трійці міста Судова Вишня відома з 1510 року, але православна парафія, очевидно, почала функціонувати значно раніше. Судова Вишня була центром одного з деканатів Перемишльської єпархії, до якої входила до 1946 року (час ліквідації останньої).
У ХVI столітті при церкві Святої Трійці розгорнуло свою діяльність братство, статут якого відомий з 1563 року. Цей статут був затверджений перемишльським єпископом Антонієм Радиловським. Кожен член братства повинен був сплачувати вступні та місячні внески. Однією з цілей функціонування братства, яка у статуті виступає як основна, була організація похоронів своїм членам. Підкреслювалась обов’язкова взаємоповага братчиків. За порушенням норм встановлювалися відповідні покарання , які сплачувались воском, а також кадилом для церкви, що було особливістю братства Святої Трійці. На середину ХVIII століття при церкві функціонувало вже три братства – крім згаданого, парубоцьке і сестринське.
З православного на греко-католицький обряд парафія Судової Вишні, як і вся Перемишльська єпархія, перейшла не одразу після Берестейської унії 1596 року, яка дала початок поширенню унійної (греко-католицької) традиції. Лише у 1692 році перемишльський єпископ Інокентій Вінницький офіційно заявив про прийняття унії на території своєї єпархії, започаткувавши, таким чином, так звану «нову унію» (перехід греко-католицького обряду трьох православних єпархій – Перемишльської, Львівської і Луцької). Прийняття унії зустріло опір серед населення. Виразником супротиву міщан Судової Вишні відходу від православ’я був відомий український полеміст Іван Вишенський.
Одразу після першого поділу Речі Посполитої (1772 рік) Галичина, а з нею парафія Судової Вишні та уся греко-католицька Перемишльська єпархія, опинилась під владою монархії Габсбургів. Не могли не вплинути на розвиток греко-католицької Судововишнянської парафії реформи «освіченого абсолютизму» Марії Терезії та Йосифа II, які мали за мету покращення становища та збільшення впливу серед населення греко-католицького духовенства. Одним з наслідків цих реформ пізніше стало обєднання у 1799 році обох парохій Судової Вишні (Святої Трійці та Преображення Господнього) на чолі з одним настоятелем Павлом Ухницьким. Як наслідок, у церкві Святої Трійці служби Божі відправлялись щоденно, а в церкві Святого Спаса лише в деякі свята – на третій день Різдва Христового, на Великдень і на престольний празник Преображення Господнього (19 серпня).
У 1890 році громада міста Судова Вишня замовила в архітектора Василя Нагірного план мурованої п”ятибанної церкви Святої Трійці, а стару продала у Шешеровичі. Однак через брак коштів лише у 1910 році була споруджена одно банна будівля за проектом цього архітектора. Вона була освячена 4 грудня цього ж року єпископом Костянтином Чеховичем. Тоді настоятелем храму був Василь Кондрцький (1895-1920), який був близьким другом видатного українського видатного діяча та письменника Івана Франка. Нова церква довгий час була не уряджена. Лише у 1935 році встановлено і позолочено новий іконостас та престіл. Цю роботу виконав золотар Микола Павлик з Жовкви, а ікони були намальовані Антоном Манастирським.
Під час Другої світової війни церква Святої Трійці була пошкоджена – повністю було знищено вівтар Матері Божої. Після війни та ліквідації греко-католицької церкви у 1946 році релігійна громада Судової Вишні змушена була перейти до Руської Православної Церкви. Із проголошенням незалежності України парохія церкви Святої Трійці перейшла до Української Автокефальної Православної Церкви.
Масштабні роботи у церкві були проведені під час душпастирської діяльності отців Євгена Занька, який був парохом у 1983-2000 роках, та Івана Тиндика, який є настоятелем храму з 2000 року. При церкві Святої трійці у 1994 році було збудовано парафіяльний дім. У 1995 році художником Богданом Балицьким був виконаний розпис храму. Протягом 2005-2007 років виконано перекриття та оновлено фасад церкви та парафіяльного дому. У 2008 році такі ж роботи були проведені у дзвіниці. Упродовж 2009-2010 років відновлено церковну огорожу. Значні роботи були проведені під час підготовки до святкування сторіччя храму. Було оновлено постамент для освячення води. Також був реставрований хрест, який знаходиться на цьому місці. Він був виготовлений у проміжутку 1850-1895 років на фабриці металевих виробів Зігмунта Мозера. До столітнього ювілею храму виготовлено меморіальну дошку. Крім того, готується дошка, яка буде містити перелік парохів церкви Святої Трійці з кінця XVII століття. З нагоди сторіччя церкви виготовлено ювілейні медалі, значки та церковні грамоти із зображенням храму.
Протягом останнього десятиріччя кожного року у храмі проводиться катехизація дітей, які готуються до першої сповіді і святого причастя. У церкві функціонує два хори: перший під керівництвом Івана Котиляка і другий, який був нещодавно сформований під керівництвом Марії Мацьків.
Святкування столітнього ювілею храму Святої Трійці триватиме з 23 травня(престольний празник Святої Трійці) до 4 грудня (день освячення церкви перемишльським єпископом Костянтином Чеховичем) 2010року.

Автор студент історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка ДМИТРО КОРБЯК