На даний момент 26 гостей на сайті

Пошук на сайті

Пожертва на храм

Опитування

Оцініть наш сайт

Лічильник відвідин

СьогодніСьогодні38
ВчораВчора37
В цьому тижніВ цьому тижні102
В цьому місяціВ цьому місяці260
Загальні відвідиниЗагальні відвідини346151
Сьогодні Церква визначне торжество трьох Учителів

Сьогодні Церква визначне торжество трьох Учителів

e-mail
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 


Особи Трьох Святителів
Св. Василій Великій (329-379)

Його батьки і його діди це визначні патриції, заслужені і впливові люди та безстрашні визнавці святої віри. Св. Василій мав надзвичайні здібності, кмітливість, велике прагнення до знань. Заможне положення його батьків, відкрили йому дорогу до найвищих і найславніших шкіл і професорів того часу. Англійський історик Ф. Форвар описує осо бу св. Василія так: «Його риси і статура, його струнка постать, розумне обличчя, кмітливість, серйозна поведінка — свідчили про його шляхетне походження. Цілеспрямованість його характеру обеззброювала його ворогів і прихиляла приятелів.»
Св. Василій від дитинства аскет і великий богослов. Будучи архієпископом Кесарії у Каппадокії, він проявив себе як геройський оборонець святої віри, добрий організатор, знаменитий оратор-проповідник, визначний письменник, реформатор Бого служіння і Святої Літургії, ревний опікун сиріт та убогих, законодавець монашого життя в монастирях. За його заслуги свята Церква дала йому титул Великого. Його пам'ять святкує наша Церква в день його смерті 1 (14) січня.

Св. Григорій Богослов (326-390)
Його батько, також на ім'я Григорій, був єпископом у Назіанзі в Каппадокії. Ще до його народження, його побожна мати Нонна дала обітницю віддати дитину на служіння Богу. Тому, коли вручаючи синові Святе Письмо, вона сказала: «Як обіцяла, приношу тебе Богу, тож сповни моє бажання. Ти народився у наслідок моїх молитов. І за це тепер молюся, щоб ти був досконалий. Вручаю тобі, мій сину, цей дорогоцінний скарб, орудуй ним через ціле своє життя, а в майбутньому отримаєш ще більші блага».
Як св. Василій так і св. Григорій здобув вищу освіту. По дорозі до Афін, його корабель в морі потрапив у шторм. Він тоді ще не був похрещений, і у страху перед тим щоб не померти нехрещеним, він склав обітницю, якщо він врятується, то присвятить себе служінню Богу. В Афінах він зустрів св. Василія і вони стали кращими друзями на ціле життя. Про їхнє життя в Афінах він коротко каже: «Ми знали тільки дві дороги: одну до храму на молитву, а другу до школи на науку».
Його батько, що був єпископом, висвятив його на священика, а пізніше св. Василій призначив його єпископом Сазіми. Св. Григорій через кілька років став архієпископом Константинополя. Він відзначився, як глибокий проповідник, його проповіді це мистецькі перлини й архітвори риторики. Св. Григорій це великий проповідник Святої Трійці. Догмат про Святу Трійцю він кладе в основу християнської релігії. За свої богословські науки дістав назву Богослова. Візантійці називали його християнським Демосфеном.
Св. Григорій — від народження тихий, ніжний, співчутливий. Завжди мріяв про життя в молитвах на самоті.. Він залишив після себе духовну спадщину – це проповіді, поезії і листи. Написав прегарне Надмогильне Слово в честь свого друга св. Василія Великого та в честь свого батька - єпископа Григорія. Пам'ять його смерті святкуємо 25 січня  (7 лютого)

Св. Іван Золотоустий (347-407)
Він народився в великому місті Антіохія. довгі роки був там, як активний і побожний священик і невтомний проповідник. Проповідь була важливою частиною його життя і душі. «Не можу провести й одного дня, — каже він своїм вірянам, — не нагодувавши вас зі скарбів Святого Письма». Ще він говорить: «Проповідування робить мене здоровим. Як тільки починаю проповідувати, то зникає всяка втома». Своїми проповідями він надихав і захоплював великі маси людей. У своїх проповідях і розважаннях дає гарне пояснення великої частини Святого Письма Старого й Нового Заповіту. За свої палкі і надихаючі проповіді він отримав назву Золотоустий. Св. Іоанн Золотоустий, як священик і як єпископ, цілком відданий Христовій Церкві. Він великий приятель і опікун убогих, вдів і сиріт. Завдяки своїм світлим талантам він став архієпископом Константинополя.
Св. Іоанн Золотоустий це побожний і повний жертви пастир, незрівняний проповідник, учитель віри й моралі. До нас дійшло понад 800 його проповідей, зокрема книга про священство та багато листів. На наших рідних землях ще в княжі часи його проповіді знали всі. Збірник князя Святослава з 1033 року містить у собі вибір з творів Івана Золотоустого, Василія Великого, Григорія Богослова, Афанасія Великого, Григорія Міського й інших. Його пам'ять відзначаємо два рази в році: день його смерті 13 листопада (26 листопада) і перенесення його мощів 27 січня (9 лютого).

Історія Свята
Собор Трьох Святителів належить до пізніше започаткованих свят Східної Церкви. Причиною започаткування цього свята стала велика дискусія у Церкві в другій половині 11-го ст., яка полягала у тому, хто з них трьох є більш заслужений діяч Церкви. Одні вище ставили св. Василія Великого, інші св. Григорія Богослова, а ще інші Св. Іоанна Золотоустого. Кожен із них мав свою велику частину прихильників. Цю дискусію розв'язали самі Святителі. Вони спочатку кожен зокрема, а потім й усі три разом з’явилися Івану, єпископу міста Евхаїти, і сказали: «Ми, як один у Бога й нічого нема в нас протиречливого чи дискусійного, а кожен з нас свого часу окремо був натхнений Божим Духом. Тож нема між нами ні першого, ні другого, але як назвеш одного, то за ним ідуть два інші. Встань, отже, і накажи тим, що через нас сваряться, щоб не ділилися, бо як за життя, так і після смерті нашим намаганням є всі сторони світу приводити до миру і єдності. Установи, отже, святкування нашої пам'яті в один день так, тому що ми - як одне в Бога, а ми будемо помагати прийти до спасіння тим, що святкуватимуть нашу пам'ять».
Єпископ Іоанн зробив, як йому поручили Святителі. А тому, що свята Церква вже святкувала в місяці січні пам'ять кожного з них окремо, то він у 1076 року назначив їхній спільний празник на 30 січня (12 лютого). Наші літописи під 1076 роком згадують про установлення цього свята в Греції.

Три святителі в Богослужінні празника
Богослужіння свята в прегарний спосіб оспівує і прославляє Трьох Святителів за їхню гарячу любов до Бога і ближнього, їх непохитну віру, їх значення для Святої Церкви, їх світлі чесноти, Божу мудрість та заступництво. «Василій — божественний розум, — співаємо на стиховні малої вечірні — Григорій — божественний голос, Іван — прегарний світильник. Хай будуть прославлені три визначні угодники і служителі Трійці». У стихирах вечірні, утрені й каноні знаходимо багато похвальних зворотів і порівнянь, якими свята Церква висловлює свій подив, пошану та похвалу Трьох Святителів. Ось деякі з тих висловів: «Мужі Божі», «Колони й підпора Церкви», «Божественні й мудрі вчителі», «Органи Святого Духа», «Земні ангели, небесні чоловіки».
Виражаючи їх велич, заслуги та значення в Бога, Свята Церква призиває вірних до належної прослави Трьох Святителів: «Любителі свята, — співаємо на литії — зійшовшись, славмо пісенними похвалами Христових Святителів, колони віри і вірних учителів і хоронителів, кажучи: Радуйся церковне світло, Василію премудрий. Радуйся розуме небесний, архіерею преславний, Григорію Богослове. Радуйся, Іоанне Золотослове. Тож, Отці пребагаті, не переставайте завжди молитися до Христа за тих, що вірою і любов'ю празнують ваше священне і божественне торжество».